Скоро вечір. Одинокий лист,
гнаний вітром,
пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я.
Бо навіщо? Моє кохання,
як той жовтий лист,
Він може впасти
тільки до твоїх ніг.
Приспів:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду для тебе,
Для тебе я.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут залишив.
Можливо, завтра ти пройдеш
біля місця нашої зустрічі.
Можливо, побачиш мій останній
дарунок нашому коханню.
І якщо вітер не розвіє ті квіти,
не чіпай їх — вони мертві.
Нехай вони лежать, викликаючи
хвилини суму у закоханих.
що проходять повз
Приспів:
Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшов в саду для тебе,
Для тебе я.
А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут лишила лишила я .
лишила яяяяя
Soon evening. Single letter,
blown,
flies past me.
He will never come back here.
I will not return, apparently, and I will.
Because why? My love,
like that yellow leaf,
It may fall
only at your feet.
Refrain:
I don't know if I'll come here again,
But I leave for myself
Those flowers he found in the garden for you,
For you I am.
Or maybe tomorrow you'll be here,
Where the wind petals used to be.
You know, I left my happiness here.
Maybe you'll be through tomorrow
near the meeting place.
Maybe you'll see my last one
a gift to our love.
And if the wind doesn't blow those flowers,
do not touch them - they are dead.
Let them lie, causing
minutes the amount of lovers.
passing by
Refrain:
I don't know if I'll come here again,
But I leave for myself
Those flowers he found in the garden for you,
For you I am.
Or maybe tomorrow you'll be here,
Where the wind petals used to be.
You know, I left my happiness here left.
deprived yayayaya
