У вікнах плаче дощ
Із криками душі.
Не знаєш де ти є,
Скоріше не в собі.
Не хочеться втрачати –
Поплач собі, поплач,
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
У сірі сонні дні
Без радості в думках
Життя своє клянеш
З сльозами на очах.
Не хочеться втрачати –
Поплач собі, поплач,
Бо ти не та і я не той,
Пробач.
Бо ти не та і я не той,
Пробач.
Чому не можем з неба
Ми зірок дістати?
Чому не можем їх
Коханим дарувати?
Чому? Чому?
Хто зробить те, що іншим не під силу,
Того любов ніколи не покине.
А так живи,
Як всі живуть..
У вікнах плаче дощ
Із криками душі.
Не знаєш де ти є,
Скоріше не в собі.
Не хочеться втрачати –
Поплач собі, поплач,
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
Бо ти не та і я не той…
В окнах плачет дождь
С криками души.
Не знаешь где ты,
Скорее не в себе.
Не хочется терять -
Поплачь себе, поплачь,
Ты не та и я не тот,
Прости ..
Ты не та и я не тот,
Прости ..
В серые сонные дни
Без радости в мыслях
Жизнь свою клянут
С слезами на глазах.
Не хочется терять -
Поплачь себе, поплачь,
Ты не та и я не тот,
Прости.
Ты не та и я не тот,
Прости.
Почему не можем с неба
Мы звезд достать?
Почему не можем их
Любимым дарить?
Почему? Почему?
Кто сделает то, что другим не под силу,
Того любовь никогда не покинет.
А так живи,
Как все живут ..
В окнах плачет дождь
С криками души.
Не знаешь где ты,
Скорее не в себе.
Не хочется терять -
Поплачь себе, поплачь,
Ты не та и я не тот,
Прости ..
Ты не та и я не тот,
Прости ..
Ты не та и я не тот ...
