Весь день йшов дощ за вікном моїм,
По вулицях мов ти один...
А люди дивились в вікна,
Хапали очима краплі,
Ніхто із нас був не винен
І сльози того не варті.
Крізь сльози бачу як тремтять долоні
Мов під дощем в твоєм полоні
І бігти мені нікуди,
А кидати все нізащо
Та в двері чужі розкуті йти не стане краще
По лужам бігти в осінь
І кричати "з мене досить"
Звідки в тебе ті слова: "в останнє",
Ті сльози бачу досі,
Як в очах палає осінь
Це і є кінець мого кохання.
В останнє бачу і в останнє мрію,
В останнє плачу і в останнє вірю,
Скажи що сказати треба,
Залиш мені просто небо,
Іти мені більш нікуди,
Ми станемо просто люди
It rained outside my window all day,
On the streets as if you were alone ...
And the people looked out the windows,
Eye drops caught,
None of us was guilty
And tears are not worth it.
Through my tears I see my palms trembling
Speak in the rain in your captivity
And I have nowhere to run,
And throw everything for nothing
But it will not be better to go to the door of someone else untied
Run through the puddles in the fall
And shout "I've had enough"
Where do you get those words: "last",
I still see those tears,
As autumn burns in my eyes
This is the end of my love.
In the last I see and in the last I dream,
In the last I cry and in the last I believe,
Tell me what to say
Just leave me the sky,
I have nowhere else to go,
We will become just people
