"Начни с себя"
Почни з себе
Якщо вважав, що люди різні,
Життя - театр, а очі - призма,
Чому тоді радіє серце
Коли інше поруч б'ється?
Аа...
Коли на колінах вже до Бога
Кричить душа, зірвавши голос.
А вже кінець, а як сказати:
«я ж твоя сестра, брате!»
Аа….
Де твоя душа, людство?
Ми всі забули, хто ми є,
Кожного любов іде в люстро
Так там і зникає.
Ну хто із нас не хотів змінити
Війну на мир, темінь на світло,
А що з себе треба починати
Ніхто і не хоче визнати.
Бо ми ж всі святі, такі всі чисті,
А правда має гіркий присмак
Коли чорне серце вже не чує
Брате, як тебе люблю я!
Це ж я!
Humanity, please no more war
We have forgotten who we are
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark
"Start with yourself"
Start with yourself
If you thought people were different,
Life is a theater, and eyes are a prism,
Why then the heart rejoices
When is another beating nearby?
Ah ...
When on his knees to God
The soul cries, breaking his voice.
And the end, but how to say:
"I'm your sister, brother!"
Aa….
Where is your soul, humanity?
We've all forgotten who we are,
Everyone's love goes to the chandelier
So there it disappears.
Well, who among us did not want to change
War for peace, darkness for light,
And what to start with
Nobody wants to admit it.
For we are all holy, so pure are all,
And the truth has a bitter taste
When the black heart no longer hears
Brother, how I love you!
It's me!
Humanity, please no more war
We have forgotten who we are
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark
