Рушник (українська народна пiсня)
Рiдна мати моя, ти ночей не доспала.
I водила мене у поля край села,
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала
I рушник вишиваний на щастя дала.
I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала
I рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвiте росяниста дорiжка,
I зеленi луги, й солов'їнi гаї,
I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка,
I засмученi очi хорошi твої.
I твоя незрадлива материнська ласкава усмiшка,
I засмученi очi хорошi твої.
Я вiзьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихiм шелестi трав, в щебетаннi дiбров.
I на тiм рушничковi оживе все знайоме до болю,
I дитинство, й розлука, i вiрна любов.
I на тiм рушничковi оживе все знайоме до болю,
I дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.
Towel (Ukrainian folk song)
My dear mother, you did not sleep at night.
And she led me to the fields near the village,
And you accompanied me on a long journey at dawn
I happily gave an embroidered towel.
And you accompanied me on a long journey at dawn
I towel embroidered for happiness, fortunately gave.
Let the dewy path blossom on it,
And green meadows, and nightingale groves,
And your unfailing motherly affectionate smile,
And your sad eyes are good.
And your unfailing motherly affectionate smile,
And your sad eyes are good.
I'll take that towel, lay it down like fate,
In the quiet rustle of grass, in the twittering of oaks.
And on that towel everything familiar to pain will come to life,
And childhood, and separation, and true love.
And on that towel everything familiar to pain will come to life,
And childhood, and separation, and your motherly love.
