Виклик - Старицький Михайло
Ніч яка, господи! Місячна, зоряна:
Ясно, хоч голки збирай...
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупі ми тут під калиною -
І над панами я пан...
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелеться полем туман;
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить;
Небо незміряне всипано зорями -
Що то за божа краса!
Перлами-зорями теж під тополями
Грає перлиста роса.
Ти не лякайся-но, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько;
Тепло-ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
Й займеться зразу, мов жар;
Ти не лякайсь, аби тут та підслухали
Тиху розмову твою:
Нічка поклала всіх, соном окутала -
Ані шелесне в гаю!
Сплять вороги твої, знуджені працею,
Нас не сполоха їх сміх...
Чи ж нам, окривдженим долею клятою,
Й хвиля кохання - за гріх?
1870
Viklik - Staritsky Michael
Nich yak , my God ! Mіsyachna , Zorian :
Clearly, Hoch Golko zbiray ...
Viydi , Cohanim , Pracuj zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay !
E ukupі sit here pid Kalina -
I ² over pans pan ...
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Spreading field fog ;
Guy charіvny , nіbi Promen vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleep?
He strunkіy that visokіy osichinі
Leaves pestlivo tremtit ;
Sky nezmіryane vsipano dawns -
Scho is for bozha beauty !
Pearl dawns TER pid poplars
Graє perlista dew.
Tee - but not lyakaysya scho svoї nіzhenki
Vmochish in cold dew :
I tell you , vіrnaya , right up hatinonki
Himself in the hands of odnesu .
Ty not lyakays and scho zmerznesh , lebedonko ;
Heat vіtru ni , ni hmar ...
I prigornu you to svogo serdenka ,
J takes Zrazy , mov heat ;
Ty not lyakays , here is the abi pіdsluhali
Tihu Rozmova your :
Nіchka poklala vsіh , COHOM enveloped -
Anі shelesne in Guy !
Splyat vorogov tvoї , znudzhenі Pratzen ,
We did not Scorchlings їh smіh ...
Well Chi us okrivdzhenim doleyu klyatyh ,
Q Hvilya Cohanim - for grіh ?
1870
