Запросити б тебе на чай
мій улюблений - з бергамотом.
Нехай з нами горить свіча,
збита з толку твоїм нальотом
Запросити б тебе на чай
і на усмішки, слів тремтіння.
Не почути б тільки: "Прощай",
коли площа буде осіння.
Запросити б тебе на чай,
поділитись улюбленим пледом.
Це щось більше ніж просто рай,
підсолоджений твоїм медом.
Запросити б тебе у світ,
що малюю в собі щоденно,
і здійснити б спільний політ
та відкрити все сокровенне
Запросити б тебе на чай
та не вистачить мені слів.
Мовчки скажу тобі: "Зачекай",
доки я розв'яжу сто вузлів.
I would invite you for tea
my favorite - with bergamot.
Let the candle burn with us,
confused by your raid
I would invite you for tea
and smiles, words of trembling.
Wouldn't just hear, "Goodbye,"
when the area is autumn.
I would invite you for tea,
share your favorite blanket.
It's more than just paradise,
sweetened with your honey.
I would invite you to the world,
that I draw in myself every day,
and would make a joint flight
and open all the secret
I would invite you for tea
but I will not have enough words.
Silently I will tell you: "Wait",
until I untie a hundred knots.
