Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,- тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Моя любовь! Я перед тобой.
Возьми меня в свои счастливые мечты.
Конечно, не делайте послушный раб,
Не ошукай и крылья не коррумпированы!
Не позволяйте миру сходили клин
Присны, а не для того, что я живу.
Дать мне тополин
Тяжелое солнце древняя булавка.
Не позволяйте мне заблудиться в деталях,
Розминяй Spotychky не на дорогах
Для костей в гробницах перевесованы
горький и гордый моими предками.
И у них была любовь, как моя
И любовь им Тмарився мира.
И они взяли женщин за стремена,
И что делать - только к воротам.
И там, а там ... кричать жестокого боя
И звук мечей на третью весну ...
Моя любовь! Я перед тобой.
Возьми меня в свои счастливые мечты.
