ніжність versus жорстокість.
єдність ніжності і жорстокості розгортається іньянівським колом
змія, що жалить себе за хвіст, цілуючи
за кожен ковток насолоди розплачуючись краплею болю
можна відчути
поштовхи серця під долонею
нареченого долею
зростаюча прірва під крилом висотних будинків
міська панорама надломленої цноти осені
із нашийником на собі дика кішка лишається дикою
тож не варто пропонувати їй шматочок власної плоті
надто коли з грудей
профетизм поетичного простору дратує до зашпорів в пальцях
говорити метамовою тиші про мову тиші
згоряє останній рукопис у збайдужілому погляді Майстра
розсипаються анемони з обезсилених рук Маргарити
відстань намотує нитку і в'яже оксамитовість голосу
зсередини не так холодно - майже гаряче
завиває безпритульністю вітру грудневий захеканий вовк
жінка схрещує руки на грудях і викурює сигарету
натще
tenderness versus cruelty.
the unity of tenderness and cruelty unfolds in the Inyan circle
a snake that stings its tail while kissing
for every sip of pleasure paying with a drop of pain
can be felt
heartbeat under the palm
the groom's fate
growing abyss under the wing of high-rise buildings
urban panorama of the broken virtue of autumn
with a collar on it, a wild cat remains wild
so don't offer her a piece of your own flesh
especially when from the chest
the propheticism of poetic space is irritating to the point
speak metalanguage of silence about the language of silence
burns the last manuscript in the indifferent gaze of the Master
anemones fall from Margarita's weakened hands
the distance winds the thread and knits the velvet of the voice
it's not so cold inside - it's almost hot
the homeless wolf howls in the wind
woman crosses her arms over her chest and smokes a cigarette
on an empty stomach
