Свій день сьомий залиш
на сьомому небі
Хтось теж колись любив
до смерті, як лебідь.
Ніхто не прийде до тебе ні вдень, ні вночі, я знаю
Доки не впадуть (сльози)
на землю впадуть (твої)
І не проростуть з них троянди,
не проростуть
За біль обійм чужих,
що мав помічати
За лід терпкий тих слів,
за все своя плата.
Ніхто не прийде до тебе ні вдень, ні вночі, я знаю
Доки не впадуть (сльози)
на землю впадуть (твої)
І не проростуть з них троянди,
не проростуть
You leave your seventh day
in seventh heaven
Someone once loved too
to death like a swan.
No one will come to you day or night, I know
Until they fall (tears)
(yours) will fall to the ground
And no roses will sprout from them,
will not sprout
For the pain of hugging others,
that he should have noticed
For the ice is astringent as those words
for all his salary.
No one will come to you day or night, I know
Until they fall (tears)
(yours) will fall to the ground
And no roses will sprout from them,
will not sprout
