Я нікому не розкажу,
Тільки тобі,
Як, здавалося, востаннє
Рута цвіте..
Як у небі неосяжнім
Гасли зорі,
Якби я міг згадати все..
Ти — найкраща з людей!
Я тобі винен сонце, небо і більше...
І серед сотень очей
Я лише твоїм відкриваю свій відчай..
Свій відчай...
Я нікому не відкрию,
Тільки тобі
Досі нездійсненну мрію
Із моїх снів..
Наче всі дороги світу
Стали твої,
А я навік - обрій для них..
Обрій для них..
Ти — найкраща з людей!
Я тобі винен сонце, небо і більше...
І серед сотень очей
Я лише твоїм відкриваю свій відчай..
Свій відчай...
Я никому не скажу,
Только вам,
Как казалось, последний
Рута цветет ..
Как в небе, неизбежно
Разрывы рассвета,
Если бы я мог упомянуть все ..
Вы лучшие люди!
Я виновен в солнце, неба и больше ...
И среди сотен глаз
Я открою только мое отчаяние.
Ваше отчаяние ...
Я не буду никому открою,
Только для тебя
Все еще нереальный сон
Из моих мечтаний ..
Как будто все мировые дороги
Стать твоим,
И я для горизонта для них ..
Горизонт к ним ..
Вы лучшие люди!
Я виновен в солнце, неба и больше ...
И среди сотен глаз
Я открою только мое отчаяние.
Ваше отчаяние ...
