Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом, небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг?..
Ти і я – це вічне, як і небо,
Доки мерехтітимуть світи!..
Буду я приходити до тебе
I до інших йтимуть горді ти!..
Як все буденно, як все звично - Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою, ми не вічні,
Ми з тобою - просто ти і я...
Ну скажи, хіба це не печально,
Що життя без гриму і прикрас Розкидало штормом п'ятибальним
Наші сни так само, як і нас...
Доля часто є несправедлива,
Там і тут, так само, як і скрізь.
Якось буду я, ти будь щаслива, - Нам з тобою більше не зійтись!..
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя!..
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя!..
Что в этом хаосе дорог
Под строгим небом, небом вечным,
Я тебя встретил и не сохранил? ..
Ты и я - это вечное, как и небо,
Пока мерцать миры! ..
Буду я приходить к тебе
I к другим идти гордые ты! ..
Как все обыденно, как все привычно - Сколько раз это видела Земля!
Но мы с тобой, мы не вечны,
Мы с тобой - просто ты и я ...
Ну скажи, разве это не печально,
Что жизнь без грима и украшений разбросали штормом пятибалльной
Наши сны так же, как и нас ...
Судьба часто является несправедливая,
Там и здесь, так же, как и везде.
То буду я, ты будь счастлива, - Нам с тобой больше не сойтись! ..
И поэтому для меня так трагически
То, что ты чья-то, а не моя! ..
И поэтому для меня так трагически
То, что ты чья-то, а не моя! ..
