знову ходжу я один по місту і тебе шукаю
і вдивляючись в обличчя я тебе не помічаю
ідучи в перед та оглядаючись в минуле
я чекаю погляд вірю що про мене не забула
відчуваю досі як мене любила вірно міцно
так у мому світі тобі було дуже дуже тісно
все змінилося так різко і лише я встиг збагнути
що твого тепла на тілі мені більше не відчути
дивлячись на небо синє бачу він тебе цілує
на душі так не приємно і тепер вже це дратує
вітер обвіває муки витирає мої сльози
ну коли ти зрозумієш що без тебе я не можу
ну скажи мені кохана як мені тобі довести
що таку як ти не знайду покохав я чесно вперше
залиши його нарешті я у тебе поринаю
а у відповідь лиш чую вибач я його кохаю
після слів що ти сказала і обрікши мов на муки
думаю як пережити довгі тижні нас розлуки
і іду один поволі та дівчат не помічаю
я проходжу лише далі бо ламає мене далі
підійшла до мене якось так одна дівчина
я сидів вона спитала та чому я не щасливий
що подобався давно їй не могла мені сказати
і разів зі сто хотіла вже мені це написати
подився я на неї і задав одне питання
чи вона лиш розуміє що насправді є кохання
коли на світі цьому ти про все вже забуваєш
неї дихаєш живеш із за неї розквітаєш
в ній сім'ю ти бачиш вірну жінку і дитину
від життя назавжди милу і усміхнену людину
і тоді ти зрозумієш що подобатись й любити
це не значить лиш одною нею жити
снова хожу я один по городу и тебя ищу
и вглядываясь в лицо я тебя не замечаю
идя в перед и оглядываясь в прошлое
я жду взгляд верю что обо мне не забыла
чувствую до сих пор как меня любила верно крепко
так в моем мире тебе было очень очень тесно
все изменилось так резко и только я успел понять
что твоего тепла на теле мне больше не почувствовать
Несмотря на небо синее вижу он тебя целует
на душе так не приятно и теперь уже это раздражает
ветер обдувает муки вытирает мои слезы
ну когда ты поймешь что без тебя я не могу
ну скажи мне любимая как мне тебе доказать
что такую как ты не найду полюбил я честно впервые
оставь его наконец я у тебя погружаюсь
а в ответ лишь слышу извини я его люблю
после слов что ты сказала и обрикшы как на муки
думаю как пережить долгие недели нас разлуки
и иду один медленно и девушек не замечаю
я прохожу только дальше так ломает меня дальше
подошла ко мне как-то одна девушка
я сидел она спросила и почему я не счастлив
что нравился давно ей не могла мне сказать
и раз сто хотела уже мне это написать
подився я на нее и задал один вопрос
или она только понимает что на самом деле есть любовь
когда на свете этом ты все уже забываешь
нее дышишь живешь с ее расцветает
в ней семью ты видишь верную женщину и ребенка
от жизни навсегда милую и улыбающегося человека
и тогда ты поймешь что нравиться и любить
это не значит лишь одной ей жить
