На світі кожен має по заслузі
І кожен пише сам собі сюжет,
А я вжитті чекаю тільки музу,
Поет без музи зовсім не поет.
Вона прийде і голову закружить,
Чутлива, як натягнута струна,
І тим, хто їй на світі вірно служить
Звабливо посміхається вона.
Приспів:
Чекаю музу, музу...
Чекаю музу і вночі і вдень
Ні панну, ні кохану, ні обузу,
Чекаю музу для своїх пісень.
Чекаю музу, музу...
На дворі осінь, літо чи зима,
Чекаю музу, я чекаю музу,
В житті без музи, музики нема!
У музи очі тихі і дівочі,
То ніжні, то веселі, то сумні,
Вона з’явитись може серед ночі,
Щоб дарувати вірші та пісні
Вона зі мною плаче і сміється,
Кохана муза, чиста як душа,
І слава Богу, що не продається,
І в самоті мене не залиша!
Everyone in the world deserves it
And everyone writes a story for themselves,
And I'm just waiting for the muse,
A poet without a muse is not a poet at all.
She will come and shake her head,
Sensitive as a taut string,
And to those who serve her faithfully in the world
She smiles seductively.
Chorus:
I'm waiting for the muse, the muse ...
I am waiting for the muse both night and day
Neither the virgin, nor the beloved, nor the burden,
I'm waiting for a muse for my songs.
I'm waiting for the muse, the muse ...
In the yard autumn, summer or winter,
I'm waiting for the muse, I'm waiting for the muse,
In life without a muse, there is no music!
The muse's eyes are quiet and girlish,
Then tender, then happy, then sad,
It may appear in the middle of the night,
To give poems and songs
She cries and laughs with me,
Beloved muse, pure as a soul,
And praise be to God that is not for sale,
And he will not leave me alone!
