Короткий вечір тихо згас
І знову ніч на виднокрузі.
Я лину подумки до вас,
Мої близькі й далекі друзі.
Я кличу вас до себе в дім
І відкриваю двері тихо,
І відчуваю дивну втіху
У серці стомленім моїм.
Друзі мої, друзі мої,
Нам треба зустрічатися частіше!
Друзі мої, друзі мої,
Для мене ви на світі наймиліше.
Друзі мої, друзі мої,
Я з вами разом і сміюсь і плачу,
Друзі мої, друзі мої -
Моя надія і моя удача!
Я буду вдячний небесам,
Допоки є моря і доли,
За те, що з лихом сам на сам
Не залишався я ніколи,
Що поруч билися серця
В часи зневіри і огуди,
Що є на світі справжні люди,
Яким я вірний до кінця.
Краткое вечер тихо угас
И снова ночь на горизонте.
Я несусь мысленно к вам,
Мои близкие и дальние друзья.
Я зову вас к себе в дом
И открываю двери тихо,
И чувствую странную радость
В сердце устало моим.
Друзья мои, друзья мои,
Нам надо встречаться чаще!
Друзья мои, друзья мои,
Для меня вы на свете всех милее.
Друзья мои, друзья мои,
Я с вами вместе и смеюсь и плачу,
Друзья мои, друзья мои -
Моя надежда и моя удача!
Я буду благодарен небесам,
Пока есть моря и доли,
За то, что с бедой один на один
Не оставался я никогда,
Что рядом дрались сердца
Во времена уныния и хулы,
Что есть на свете настоящие люди,
Каким я верен до конца.
