Маленька людина
У дивній країні, великій країні, де мало любові й тепла
У тихім подвір’ї, в маленькій квартирі, маленька людина жила.
Людина маленька, мов гілка тоненька у вирі великих подій
В цім світі прекраснім маленького щастя найбільше хотілося їй.
Маленька людина велику державу на плечах вузеньких несла,
Велика держава її зневажала, інакше вона й не могла
В великій державі в борінні і славі, було озиратися гріх,
На тихих і мирних і віддано вірних маленьких героїв своїх.
Маленька людина у дивній країні зробила усе, що могла
І в тиху годину печальну годину, тихенько зі світу пішла
І ніжно,як ненька, як ненька старенька взяла її в себе земля,
Планета земля нескінченно маленька, якщо подивитись з далля .
маленький человек
В удивительной стране, большой стране, где мало любви и тепла
В тихом дворе, в маленькой квартире, маленький человек жила.
Человек маленький, как ветвь тоненькая в водовороте больших событий
В этом свете прекрасном маленького счастья больше всего хотелось ей.
Маленький человек великую державу на плечах узких несла,
Великая держава ее презирала, иначе она и не могла
В большой стране в борении и славе, было оглядываться грех,
На тихих и мирных и преданно верных маленьких героев своих.
Маленький человек в странной стране сделала все, что могла
И в тихий час печальную час, тихонько из мира ушла
И нежно, как мамочка, как мамочка старушка взяла ее в себя земля,
Планета земля бесконечно маленькая, если посмотреть с Далли.
