Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дiвчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!»
Припев:
Лучше було б, лучше було б не ходити,
Лучше було б, лучше було б не любити,
Лучше було б, лучше було б та й не знать,
Як тепер, як тепер пропадать.
Вийшла, ручки заломивши,
I тяженько заплакавши:
«Як ти мене покидаєш, -
Тiльки подумай!»
«Бiлих ручок не ломай,
Ясних очей не стирай, -
Мене з вiйни iз славою
К собi ожидай!»
«Не хочу я нiчого,
Тiльки тебе одного,
Ти будь здоров, мiй миленький,
А все пропадай!»
Постiй, постiй, козаче!
Твоя дiвчина плаче,
Як ти ж ïï покидаєш, -
Тiльки подумай!
Свиснув козак на коня:
«Оставайся здорова!
Як не сгину, то вернуся
Через три года!»
Rode Cossack beyond the Danube,
He said: "girl, farewell!
You, grasshoppers voronenkyy,
Bears and walk! "
Prypev:
Rud it would be better not to go,
Rud it would be better not to love,
Rud would be better and would not know
As now, as is now lost.
Released handles zalomyvshy,
I tyazhenko zaplakavshy:
"How did you forsake me -
Only think! "
"Bilyh not handle scrap,
Eye of Clear Clears -
Me with the glory of war
K ozhyday se! "
"I do not want nothing,
Only one of you,
You be healthy, nice little MY,
And all is lost! "
Postiy, postiy, Cossack!
Your divchyna crying,
As thou forsake ïï -
Only think!
Whistled Cossack horse:
"Ostavaysya healthy!
Oddly shynu, will return
After three years! "
