Знову і знов сон мене понесе,
В ті дні осінні, що був ти зі мною.
Ту що кохаєш – вона не прийде,
А я прощу і залишусь з тобою.
Хоч я жартую і весела завжди
Та у душі моїй біль і тривоги,
Бо ти не знаєш як важко мені
Знати де ти та не знати дороги.
Приспів:
Я все прощу тобі, бо кохаю ти чуєш.
Я все прощу тобі, я благаю не йди.
Тільки знай одне, що ти з нею не будеш,
Бо шлях до неї тобі не пройти.
Вітер, він також самотній, як я,
Він мені в серце вселяє надію,
Знаю одне, що не буду твоя,
Знаю одне, що ти все зрозумієш.
Та не питай чому очі сумні,
Про те, що у серці не скажеш словами.
Ти від розлуки їй пишеш пісні,
Невже ти забув те, що було між нами.
Приспів
Снова и снова сон меня понесет,
В те дни осенние, что ты не со мной.
Ту что любишь - она не придет,
А я прощу и останусь с тобой.
Хотя я шучу и веселая всегда
И в душе моей боль и тревоги,
Ты не знаешь как трудно мне
Знать где ты и не знать дороги.
припев:
Я все прощу тебе, ибо люблю ты слышишь.
Я все прощу тебе, прошу не уходи.
Только знай одно, что ты с ней не будешь,
Ибо путь к ней тебе не пройти.
Ветер, он также одинок, как я,
Он мне в сердце вселяет надежду,
Знаю одно, что не буду твоя,
Знаю одно, что ты все поймешь.
И не спрашивай почему глаза грустные,
О том, что в сердце не скажешь словами.
Ты разлуки ей пишешь песни,
Неужели ты забыл то, что было между нами.
припев
