Текст песни Андрій Ензельт - Зима... Це цікаве місто...

Зима... Це цікаве місто,
Де нам птахам не легко осісти,
Зовсім не вирій, далеко не тепло,
І замерзла вода, між нами скло.

Прозорість, що вона лякає найбільше,
Коли ти все бачиш, але нічого не вдієш.
Наші крила мерзнуть, бо сильний холод,
Зламав мільйони, забув дороги.

Пустеля, що вона оточує нас,
Нагадує про себе в довільний час,
Показує нам нашу слабкість невблаганно,
Та на нас не подіє ця омана.

Зранку іній холодний... на віях,
Кожен в свою правду свято вірить,
Від мене не забрати мого бажання,
За все є ціна, нехай чисте зізнання.

Нічого, мрія, моя мрія, моя дорога,
Нічого, чуєш, зовсім нічого,
Колись пройде час і тільки одна усмішка,
Нагадає тобі, що не там стояла фішка.

Все зрозумієш, коли вже пройдеш шлях,
Така логіка, правда ж, їде тихо дах?
Те, що не дали, те зможуть забрати,
Важко серце в грудях тримати.

Щасливе життя, більше гонору і кайфу,
Впевненості у кроках, стереотипу віддайся,
Прогнися під світ, що з тебе сміється,
Довіра тепер ніде не признається.

Мірки упали, їх виривають з корнем демони ,
Дурість рівняється правді, далі ідемо,
Пропагандуємо те, в що самі не віримо,
Закладаємо словами найглибші діри.

Руйнування ідеалу, через миті,
Здається наше тільки наше, вигадки побиті,
Якщо ти в душі птах, то сумнівів не маю,
Ти слова пісні вже і так знаєш.

Зима ... Это интересный город,
Где мы птицы нелегко успокоиться,
Не халасор, не жара
И замороженное водное стекло между нами.

Прозрачность, это пугает большинство,
Когда вы видите это, но ничего не помогло.
Наши крылья замораживают, потому что сильный холод,
Сломал миллион забыл дорогу.

Пустыня нас окружает нас
Вспоминает себя в случайном времени
Показывает нам нашу слабость неизбежно,
И не работать для нас этот обман.

Утренний мороз холодный ... на ресницах,
Все в его великом верующем правде,
Я не забрал от моего желания
За все это цена, даже чистое признание.

Ничего мечты, моя мечта, моя дорогая,
Ничего, ты ничего не слышишь,
Раз проходит время и только одна улыбка
Позвольте мне напомнить вам, что там не было чипа.

Все понимают, когда это пройдет путь
Эта логика, верна, идет низкая крыша?
Что не дано, это заберут,
Трудно держать сердце в груди.

Счастливая жизнь, гонорея и больше жужжания,
Доверие к ступеням Viddaysya стереотип,
Prohnysya в мире с тобой смеясь
Доверие сейчас нигде не быть признанным.

Стандарты упали, они вытягивают из корневых демонов
Глупость равен истине, потом иди,
Содействует тот факт, что сам по себе не верит
Лей сказал, самое глубокое отверстие.

Разрушение идеально, потому что моменты
Кажется, наш только нашими, фикция била,
Если вы в душе птицы, то нет сомнений нет
Вы песни уже хорошо известны.