Текст песни Андрій Любка - ти прокинешся зранку

Ти прокинешся зранку і скажеш: знаєш,
Ти, типу, письменник, архітектор людських душ,
Представник культурної інтелігенції, ну і всяке таке,
Що ти в мені знайшов, я ж навіть не розумію про що ти пишеш,
Я ж навіть не знала, шо ти – поет, мені просто очі сподобалися. І зачіска.
Я лежатиму поруч, буде холодна пізня осінь, я навіть подумаю:
Блін, я постійно пишу про осінь, листя, і ось вона тут, коханка смерті,
Пізня осінь, блін. Повернуся і скажу:
Я кинув курити учора вночі,
Прочитав есемеску, дістав ключі,
Відчинив замок, зайшов у кімнату,
Увімкнув світло, сорочку зім’яту
Підібрав із крісла, налив собі рому,
І подумав: нарешті вдома.
Скільки всього і скільки я мандрував!
Стежку смерті тричі вночі минав.
Довго жив без тебе, набрався пороків,
Написав дві книжки, мені двадцять років.
І за те, що я дихаю, бачу, за те, що я тут,
Хоча наше життя – вокзал і фастфуд,
За те, що живу, і за те, що пишу,
За хороші фільми, нормальну траву,
За тебе включно, за наше життя,
За всю цю музику без кінця,
За цю от сцену і за цей мікрофон,
За мій розряджений телефон,
За твою смс: скоро прийду,
Боже, дякую!
Ти посміхнешся і скажеш: за це я тебе й люблю, дурнику.
Я скажу: вже потрібно вставати, десята ранку, мені на роботу.
А ти знову посміхнешся і скажеш: ні, ще раз, хоч один раз.
І я відповім:
Для тебе, кохана, я здатен на все,
Аби лише бачити твоє лице,
Аби лиш тримати за руку тебе,
Для тебе, рідна, я здатен на все.
А потім в лікарні, як божий знак,
Медсестра мені скаже: у тебе рак.
І ти закричиш, а я промовчу,
Через вісім місяців ляжу в труну,
І голосно й гулко, як серцебиття,
Будуть мовчати земля й небеса.
І не мине навіть року, можливо, пів,
Як тебе поцілує якийсь дебіл.
Ти йому розкажеш якось вночі:
У мене був хлопець, писав вірші,
Помер у двадцять, у нього був рак,
Жаль, звісно, але рак – це рак.
І якщо після смерті існує життя,
Якщо далі тече ця нестримна ріка,
Якщо осінь триває, якщо гріє тепло,
Якщо поезія вічна, я всім назло
Далі дивитимусь в твоє лице,
Далі кохатиму тебе

You wake up in the morning and say, you know,
You're, like, writer, architect of souls,
The representative of the cultural intelligentsia, and of all this,
What have you found in me, I do not even understand what you write,
I did not even know you sho - poet, I just liked his eyes. And the hair.
I lie next to be cold late autumn, I even think about it:
Damn, I always write about autumn leaves, and here it is, mistress of death,
Late autumn, damn. Back and say:
I quit smoking yesterday night,
Read esemesku, took the keys,
Opened the lock, entered the room,
Turned on the light, crumpled shirt
Picked up from a chair, poured a rum,
I thought: finally home.
How many and how I traveled!
Ponder the path of death, passed three times at night.
Long live without you picked vices
Wrote two books, I was twenty years old.
And for that I breathe, I see, because I'm here
Though our lives - station and fast food,
Because I live, and what I write,
For good movies, normal grass
For you, including, in our lives,
For all the music endlessly,
For this scene here and for this microphone,
During my phone is empty,
For your sms, will soon come,
God, thank you!
You smile and say, for this you and I love fools.
I say: There should get up ten in the morning, I'm at work.
And you smile again and say no, once again, at least once.
And I answer:
For you, darling, I'm able to do anything
To see only your face,
To keep only hand you
For you, dear, I'm capable of anything.
And then in the hospital as a sign of God,
Nurse I say you have cancer.
And thou shalt cry, and I say nothing,
Eight months lie down in a coffin,
And loud and hulko as palpitations,
There will be silent earth and heaven.
And not even pass the year, perhaps half,
As you kiss a moron.
You tell him one night:
I had a guy who wrote poetry,
He died at twenty, he had cancer,
Pity, of course, but cancer - a cancer.
And if there is life after death,
If we continue this unbridled flowing river,
If the fall continues, if the warm heat
If poetry is eternal, all I nazlo
Next dyvytymus in your face,
Then you kohatymu