Сижу я край віконечка,
На зорі поглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі гадаю.
Чи прийдеш, мила, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? –
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.
Ага, мила, ага, мила,
Як тяжко забувати.
Личко твоє помарніло
Несила вже впізнати.
Так дай мила уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.
Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.
Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, –
Не вернеться кохання.
I'm sitting by the window,
I look at the dawn,
I'm sitting by the window,
And I think so.
Will you come, darling, you or not,
What do I often dream about? -
I approach closer to the window,
And you stand, laughing.
Aha, darling, aha, darling,
How hard to forget.
Your face faded
I could not recognize it.
So give your sweet mouth.
I will kiss them again.
My heart burns with fire.
I hear love for you.
Love-love, like that color,
What dawns,
Like that butterfly in the spring
It flies the highest.
So take care of your hearts,
In order not to love the dawn,
Because the gardens will bloom in the spring, -
Love will not return.
