Текст песни Ани Лорак и Олег Скрипка - Река жизни

Ой, як же було ізпрежди віка Ой, дай Бог. А тільки було синєє море Ой, дай Бог. Ради радоньку, кого в море послать Ой, дай Бог. Зачарована, сумна засинає далина у неба на руках. Ми на березі ріки, бьються хвилями роки, То є ріка життя. Понад берігом іде, але хто її знайде І хто згадає знов? Світ коли не було нас, Але ангел в перший раз Подарував любов. А тільки було синєє море Ой, дай Бог. Ради радоньку, кого в море послать Ой, дай Бог. Ми не янголи святі, але струни золоті У душах не мовчать. Про кохання і вогонь, що бажаємо його Співає нам печаль. Доля згадує про нас І на скронях сивина, неначе білий сніг. І віків старовина, наче пісня неземна Приходить у вісні. А тільки було синєє море Ой, дай Бог. Ради радоньку, кого в море послать Ой, дай Бог.

Oh, how it was from time immemorial Oh, God forbid. And only there was a blue sea Oh, God forbid. For the sake of radonka, whom to send to the sea Oh, God forbid. Enchanted, sad falls asleep valley in the sky on his hands. We are on the banks of the river, the waves beat the years, That is the river of life. It goes over the shore, but who will find it And who will remember it again? The world when there was no us, But the angel for the first time Gave love. And only there was a blue sea Oh, God forbid. For the sake of radonka, whom to send to the sea Oh, God forbid. We are not holy angels, but golden strings In souls are not silent. Sadness sings to us about love and fire that we desire. Fate remembers us And on the temples of gray, like white snow. And the ages of antiquity, like an unearthly song Comes in the spring. And only there was a blue sea Oh, God forbid. For the sake of radonka, whom to send to the sea Oh, God forbid.