Текст песни Антитела - люди, як кораблi

Я не твій брат, ти не сестра моя,
Ніколи не розказуй мені - хто
І в чому я винен на нашій землі,
Люди, як короблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого, самого дна.

На глибині, зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось недоплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Постати героями тої війни.
Дуже стати хотіли вони.

Приспів:
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих короблів.
А від берега знов у море ідуть
Ті, хто віру і правду знати хотів.

Наш океан, знає більше ніж ми,
Секрети всі у нього на дні,
А ми ходим зверху - великі й малі
Люди, як кораблі.
Гордо пливем, і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилося зло.
І серед вітрів
Ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно

******
Я не твой брат - ты не моя сестра
Никогда не рассказывай мне - кто и в чем виноват на нашей земле -
Люди, как корабли

Каждый плывет пока волна несет и пока глубокая вода
Глубокая и темная до самого дна
До самого-самого дна

На глубине встречаются все
Так будто в море места нет
И трутся бортами, аж стонет земля от зависті, подлости и зла

Кто не доплыл Потому что ему помогли набрать полные трюмы воды
Потому что стать героями той войны очень хотели они

А до берега тихо волны несут
Раненые души живых кораблей
А от берега снова в море идут
Те, кто верил и правду знать хотел

Наш Океан знает больше, чем мы
Секреты все у него на дне
А мы ходим сверху, большие и малые
Люди как корабли

Гордо плыл - и не верит никто
Что им заинтересовалось зло
И среди ветров мы не чуєм крыс, которые прогрызают нам дно

А до берега тихо волны несут
Раненые души живых кораблей
А от берега в море идут
Те, кто верил и правду знать хотел

Я не твій брат, ти не сестра моя,
Ніколи не розказуй мені - хто
І в чому я винен на нашій землі,
Люди, як короблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого, самого дна.

На глибині, зустрічаються всі,
Так ніби в морі місця нема,
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла.
Хтось недоплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води,
Постати героями тої війни.
Дуже стати хотіли вони.

Припев:
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих короблів.
А від берега знов у море ідуть
Ті, хто віру і правду знати хотів.

Наш океан, знає більше ніж ми,
Секрети всі у нього на дні,
А ми ходим зверху - великі й малі
Люди, як кораблі.
Гордо пливем, і не вірить ніхто,
Що ним зацікавилося зло.
І серед вітрів
Ми не чуєм щурів,
Які прогризають нам дно

******
Я не твой брат - ты не моя сестра
Никогда не рассказывай мне - кто и в чем виноват на нашей земле -
Люди, как корабли

Каждый плывет пока волна несет и пока глубокая вода
Глубокая и темная до самого дна
До самого-самого дна

На глубине встречаются все
Так будто в море места нет
И трутся бортами, аж стонет земля от зависті, подлости и зла

Кто не доплыл Потому что ему помогли набрать полные трюмы воды
Потому что стать героями той войны очень хотели они

А до берега тихо волны несут
Раненые души живых кораблей
А от берега снова в море идут
Те, кто верил и правду знать хотел

Наш Океан знает больше, чем мы
Секреты все у него на дне
А мы ходим сверху, большие и малые
Люди как корабли

Гордо плыл - и не верит никто
Что им заинтересовалось зло
И среди ветров мы не чуєм крыс, которые прогрызают нам дно

А до берега тихо волны несут
Раненые души живых кораблей
А от берега в море идут
Те, кто верил и правду знать хотел