Коли проводи талої води
Ріки розлили перламутрами,
Він любив її, ніби золоту
І незайману одну.
А коли зима білим-білина
Руки розвела, ріки замела,
Він забув її, ніби дивний сон,
А в її душі вогонь...
Приспів:
Сама вино пила,
Плакала...
Про нього все думала,
Свою душу ламала сама...
Отакі вони ці Амури всі,
В серце кидають стріли точені,
Як не вистачить яду на обох -
Розлітається любов.
Приспів.
Когда провода талой воды
Реки разлили перламутр ,
Он любил ее , что золотую
И нетронутую друга.
А когда зима белым - белизна
Руки развела , реки замела ,
Он забыл ее , что странный сон,
А в ее душе огонь ...
припев:
Сама вино пила ,
Плакала ...
О нем все думала,
Душу ломала сама ...
Вот такие они эти амуры все ,
В сердце бросают стрелы точеные ,
Если не хватит яда на обоих -
Разлетается любовь.
Припев.