Сімдесята ніч тої осені
Вбила всі мої серцеві принципи,
Підняла з землі ноги втомлені
І до неї, до неї магнітами.
А її любов - то вона й вона,
Дві венери з рожевими мітками
І зав'язані, як одна й одна
Тіла теплого нитками, нитками.
Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила.
Я украв її, все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов,
Як віками творили нове життя,
Але правда ця накриває знов:
Не моя, не моя, вона не моя.
Плюс не віре, мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Сімдесятий лист тої повісті
Білим, білим лишився, незайманим,
Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.
Плюс не віре в мінус,
Протилежність не закон,
Де рожеві діви лижуть цукор заборон.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Заливає стіни диким медом і вином,
Де рожеві діви лижуть цукор.
Sіmdesyata nich toї osenі
Hammered Vsi moї sertsevі principles
Pіdnyala s zemlі feet vtomlenі
I. to neї to neї magnіtami .
A її amour - then won the second won,
Dvі Veneri s Rozheva mіtkami
I. zav'yazanі yak one th one
Tіla warm thread, thread.
Sіmdesyaty rains toї vulitsі
Zmiv usі moї dushevnі rules .
I stole її all vіdbulosya
I. daremno kapkanіv pointed a .
I'll show їy de tsvіte amour ,
Yak vіkami worked zhyttya basis ,
Ale truth tsya nakrivaє znov :
Not mine, not mine, not my won .
Plus there vіre , mіnus ,
Protilezhnіst not law
De rozhevі dіvi lick zaboron Zukor .
Zalivaє stіni wild honey i wine
De rozhevі dіvi lick Zukor .
Sіmdesyaty sheet toї povіstі
Bіlim , bіlim depriving nezaymanim ,
Til'ky Krafla moєї sovіstі i snіgami іllyuzіy littered .
Plus there vіre in mіnus ,
Protilezhnіst not law
De rozhevі dіvi lick zaboron Zukor .
Zalivaє stіni wild honey i wine
De rozhevі dіvi lick Zukor .
Zalivaє stіni wild honey i wine
De rozhevі dіvi lick Zukor .