Я нікому не заважаю,
Я нікому не роблю зла,
Українців я поважаю
І бажаю їм добра.
Майже не вірив у свою батьківщину
Мріяв поїхати жити до ЕС,
Але тепер я кохаю Україну,
Шкода, Україна не знає, що я пес,
Шкода, Україні начхати, що я пес.
Моя справа поїсти відходи,
Моя справ роздерти кота,
У метро обходять пішеходи,
Навіть не чіпає гопота.
Майже не вірив у свою батьківщину
Мріяв поїхати жити до ЕС,
Але тепер я кохаю Україну,
Шкода, Україна не знає, що я пес,
Шкода, Україні начхати, що я пес.
В мене більше нічого немає
Тільки пазурі, блохи та бруд,
Доки рада верховна лажає
Собацюри людьми не стають.
Майже не вірив у свою батьківщину
Мріяв поїхати жити до ЕС,
Але тепер я кохаю Україну,
Шкода, Україна не знає, що я пес,
Шкода, Україні начхати, що я пес (2х)
Навіть вже цікаво, як пес живе в ЕС!
Я никому не мешаю,
Я никому не делаю зла,
Украинские я уважаю
И желаю им добра.
Почти не верил в свою родину
Мечтал поехать жить в ЕС,
Но теперь я люблю Украину,
Жаль, Украина не знает, что я собака
Жаль, Украина плевать, что я собака.
Мое дело поесть отходы,
Моя дел разорвать кота,
В метро обходят пишеходы,
Даже не трогает гопота.
Почти не верил в свою родину
Мечтал поехать жить в ЕС,
Но теперь я люблю Украину,
Жаль, Украина не знает, что я собака
Жаль, Украина плевать, что я собака.
У меня больше ничего нет
Только когти, блохи и грязь,
Пока совет верховная лажа
Собакой людьми не становятся.
Почти не верил в свою родину
Мечтал поехать жить в ЕС,
Но теперь я люблю Украину,
Жаль, Украина не знает, что я собака
Жаль, Украина плевать, что я собака (2х)
Даже уже интересно, как пес живет в ЕС!
