Не знаючи щастя, зігнувшись від болю
я зможу на завжди лишитись з тобою
не грати у щастя, а жити, любити
кохання великогго не зупинити.
Застужений смутком, надіюсь на чудо,
шукаючи поглядом все те що забуто.
Спитай себе чому я твій, згадай усе, що можем ми
згадай же люба щасливу мить,
згорівши заживо не припиняй любить.
Пройшовши крізь щастя, закінчити горем
ми просто не зможем, собі допоможем
забути про смуток, згадати про щастя
з тобою я буду як небо прозорим.
Застужений смутком, надіюсь на чудо,
шукаючи поглядом все те що забуто.
Спитай себе чому я твій, згадай усе, що можем ми
згадай же люба щасливу мить,
згорівши заживо не припиняй любить.
Так душе з середини, хоч зовні я вільний,
та серце моє з тобою віднині, керує всім тілом
такя тягне до тебе, щоб злитись з тобою, мені дорогою.
Не зная счастья, изгибая боль
Я смогу всегда быть с тобой
не играть к счастью и жить, любовь
Любовь больше не останавливайся.
Поймал грусть, надеюсь на чудо,
Ищете все забытые.
Сай сам, почему я твой, помню все, что мы можем
Помните, как любить счастливого момента,
Горящие подъемники не прекращают лайки.
Проезжая через счастье, закончить горе
Мы просто не сможем помочь себе
Забудь о печали, вспомните счастье
С тобой я буду как небо прозрачно.
Поймал грусть, надеюсь на чудо,
Ищете все забытые.
Сай сам, почему я твой, помню все, что мы можем
Помните, как любить счастливого момента,
Горящие подъемники не прекращают лайки.
Так что души из середины, хотя снаружи я свободен,
И мое сердце с тобой забрать, управляет всем телом
Вместе тянет к вам летать с тобой, я дорого.
