Непомітно так прийшла година,
В ту годину я загинув.
Ти колола в саме серце певно,
Щоб відчути зміг, як темно
Та не знав, що так лишатись важко,
Не була ти мого щастя пташкою.
Не поставив вчасно золотої клітки,
Почуття висіли на дроті тонше нитки
Пустку в очах, сажу в душі –
Це все, що ти лишила мені.
Проте то був цікавий двобій:
Отримав я кулю і з нею свободу...
Минається біль...
Складу свої відкриті почуття.
Згину навік, щоб привернуть увагу.
Люблю тебе, ця думка мила нам
Я вибрав шлях, в кінці затор та зрада
Я так любив тебе,
Я так молив тебе!
А для тебе то лиш гра була...
It was an hour,
At that hour I was killed.
You probably stabbed in the heart,
To feel able, like dark
But I did not know that it was difficult to stay,
You were not my happiness as a bird.
I didn't put the gold cage in time,
Feelings hung on the wire thinner than the thread
Wasteland in the eyes, soot in the shower -
That's all you left me.
However, it was an interesting match:
I got the bullet and with it freedom ...
The passing pain ...
Make up my open feelings.
Bend forever to get attention.
I love you, this thought is dear to us
I chose the path, the end of the traffic jam and the betrayal
I loved you so much
I begged you so!
And for you it was just a game ...
