манія манить своїм забуттям
ніч така дивна і теплозвіздяна
прийде Мара – принесе почуття.
згасне місячне сяйво в тумані.
стримголов ринули липи в пітьму
димно чувалося вариво ночі
стан оповитий стрілою візьму
Шляхом Чумацьким, шляхом порочним
крайньої трапези не відтягти
хоч не старай – і не бій і не бійся
думи шкерубуть, як по кахлях коти
час загубити себе десь у лісі.
ламані черти і різи гілля
пишуть часописи до пранащадків.
краєм очей придивлялось дитя
голого листя дерев – кострубатків:
Як це не зійде зоря головна
небом синіючочорним ізрання?
зроблено все, як требує земля –
ледве встигай за гіллячим читанням….
Mania будет иметь свое забвение
Ночь такая странная и жара на открытом воздухе
Мара придет - принести чувства.
Не удалось ежемесячное свечение в тумане.
Суета громкая липа в жалости
ударил ночь ночи
Государство окутано, чтобы взять
Milky, порочным
экстремальные блюда не вытаскивать
Хотя не старый - и не бороться и бороться
Дума Шкинс, как плитка кота
Время потерять себя где-то в лесу.
лаять манекены и ритмы ветвей
Напишите журналы Пронутикеры.
Край глаз смотрел на ребенка
Полые листья деревьев - ароматы:
Как это не уйдет сеть
Небо небольшой перерыв?
сделано все, как дрожать землю -
едва сделайте это на развлекательном чтении ....
