Текст песни Ар-На-Тьін - Сонце, гори і вітри

Ти прокидайся, вставай і йди на свої двох,
На пошуки каміння, що пережило сотні епох,
На зустріч рікам гірським і безкрайнім лісам,
До самого неба підіймись мов по східцях сам.

Сонце, сонце в небі сяє і вітри шалені дмуть,
Гори, гори — це не місто, але і там люди живуть.
Вони добрі й щасливі, допомогти готові завжди,
Попроси і вони з радістю дадуть напитися води.

Навколо дерева хвойні — ялини, сосни і смереки,
Круті підйоми і обриви, тут вистачає небезпеки,
Та піднятися треба, і треба пройти цей шлях,
Бо вся ця краса зараз на яву, а не у снах.

Сонце, сонце в небі сяє і вітри шалені дмуть,
Гори, гори — це не місто, але і там люди живуть.
Вони добрі й щасливі, допомогти готові завжди,
Попроси і вони з радістю дадуть напитися води.

Під ногами земля, під ногами весь світ лежить,
На краєвид дивишся прекрасний, неповторна мить,
Опускатися не хочеться, та далі шляху вже немає,
І ти заздриш тим хто цей шлях тільки починає.

Сонце, сонце в небі сяє і вітри шалені дмуть,
Гори, гори — це не місто, але і там люди живуть.
Народжуються, ростуть і помирають як всі,
Але вони завжди співають чудові і веселі пісні.

Ты просыпайся, вставай и иди на свои двоих,
На поиски камней, пережил сотни эпох,
На встречу рекам горным и бескрайним лесам,
До самого неба встань как по ступеням сам.

Солнце, солнце в небе сияет и ветры огромные дуют,
Горы, горы - это не город, но и там люди живут.
Они добрые и счастливые, помочь готовы всегда,
Попроси и они с радостью дадут напиться воды.

Вокруг дерева хвойные - ели, сосны и ели,
Крутые подъемы и обрывы, здесь хватает опасности,
И подняться надо, и надо пройти этот путь,
Ибо вся эта красота сейчас наяву, а не во сне.

Солнце, солнце в небе сияет и ветры огромные дуют,
Горы, горы - это не город, но и там люди живут.
Они добрые и счастливые, помочь готовы всегда,
Попроси и они с радостью дадут напиться воды.

Под ногами земля, под ногами весь мир лежит,
На вид смотришь прекрасный, неповторимый миг,
Опускаться не хочется, и дальше пути уже нет,
И ты завидуешь тем, кто этот путь только начинает.

Солнце, солнце в небе сияет и ветры огромные дуют,
Горы, горы - это не город, но и там люди живут.
Рождаются, растут и умирают как все,
Но они всегда поют замечательные и веселые песни.