Текст песни Арам Царукян - Ой, верше мiй верше

Чим більше ми зупиняємось над питаннями соборності українського народу, тим більше виникає запитань, щодо того, який є зміст цієї соборності? Чи йдеться про соборність етнічних українських земель, чи достатньо формальних святкувань на майданах і площах 22 січня, для того, щоб ствердити цю соборність? А можливо, йдеться про соборність українського духу, який єдиний від степів Донбасу до Карпатських гір, який неможливо побороти жодною окупаційною владою, духовним та фізичним знищенням. Будь-який дух має мати свій прихисток, свій схрон, з якого його неможливо витравити чи задушити – таким місцем для українського духу є українська земля. Тому будь-яким зайдам завжди здавалося, що позбавивши українців рідної землі, вони позбавлять його духу спротиву та гідності, саме цим викликані численні депортації та переселення, що ініціювалися московською, польською, німецькою, комуністичною владою. В другій половині 18 сторіччя, коли відбулося приєднання України до Російської імперії, саме вільні козацькі землі стають об’єктом колонізаторської уваги царської влади. Волелюбний козацький дух, що століттями панував в степах Слобожанщини, який жив завдяки власній щаблі та плугові, треба було зламати, зробити слухняним та упослідженим. Тут виявилося недостатнім знищити Запорізьку Січ, забрати в козаків їхні землі, тому Катериною було ініційовано заселення «нічийних» земель українського степу. Так з’явилися тут численні іноземні підприємці та переселенці з усієї Європи, але найбільша перевага в роздачі земель віддавалася колишнім офіцерам царської армії, носіям великодержавних ідей і абсолютно чужим в своїй основі, місцевому населенню. Навіть охорону цих земель, на яких протягом століть стояли козацькі сторожі, було довірено сербським полкам царської армії. Масово закриваються козацькі школи, українці залишаються без освіти. З ініціативи тієї ж цариці Катерини, територія Галичини, Холмщини, Підляшшя, Буковини переходить до рук Австро-Угорської імперії, в обмін на визнання за Російською імперією права на Крим. Проходить практично 100 років, поки на цих землях з’являються національні осередки, причому перший такий осередок виник саме в Перемишлі, який нині належить Польщі. Саме така історична недоля зводила докупи українців з усіх земель. Таких різних. Таких схожих. Якщо для українців 19 століття на території під владою Австро-Угорщини основним центром українського життя була власна греко-католицька церква, то для України, окупованої Російською імперією, навіть церква не була джерелом ідентичності, оскільки була неукраїнською. Напередодні Першої Світової війни на півночі сучасної Донецької області вже набирає популярності український рух, особливо в районі Бахмуту (нинішній Артемівськ). Саме звідси походить славний рід Шаповалів, двох полковників армії УНР Миколи та Артема Шаповалів, одного з лідерів української еміграції, видатного соціолога Микити Шаповала. В цей час на землях під Австро-Угорською імперією тільки з’являються перші паростки державного мислення, починає розвиватися культурне та політичне життя. Але обидві імперії вже готуються до війни, в якій українців повернуть багнетами один проти іншого. Українська революція і проголошення Четвертого Універсалу про самостійність України, проголошення Соборності , а після того чергова окупація, а за нею слідом черговий розділ України між Польщею та комуністичною Росією. Серед географічних назв польсько-українського прикордоння можна не помітити маленького села Liskowate (Лісковате). Польські відомості про цю місцевість доволі скупі, єдине, що можна побачити на світлинах села – це старовинну греко-католицьку дерев’яну церкву Народження Непорочної Діви Марії, яка була збудована в 1832 році Іваном Раком та Василієм Тимчаком. Ця місцевість Бескид до другої половини 20 століття була заселена українським населенням, яке сповідувало греко-католицьку віру і споконвіку жило на цій землі. Зараз, про те, що тут жили українці, можуть розповісти хіба що затерті написи українською на церковних дзвонах, що лишилися на старих церквах і оповідання старих людей, що пам’ятають часи, коли ця земля належала лем

The more we stop on issues Unification of the Ukrainian people, the more there is a question, as to which there is a sense of collegiality? Whether unity of ethnic Ukrainian lands, or rather formal celebrations in the streets and squares of January 22, in order to assert this unity? A possible case of Ukrainian unity of spirit that only the steppes of Donbass to the Carpathian Mountains, which can not be overcome by any occupying power, spiritual and physical destruction. Any spirit must have their refuge, their caches, which it can not slip or smother - this place is for Ukrainian spirit Ukrainian land. Therefore, any Zaid always thought that depriving Ukrainian their native land, they will be deprived of his spirit of resistance and dignity that is what caused many deportation and resettlement initiated by Moscow, Polish, German, Communist authorities. In the second half of the 18th century, when there was the accession of Ukraine to the Russian empire, it is free Cossack lands become the object of attention colonialist imperial power. Freedom-loving Cossack spirit that prevailed for centuries in the steppes Slobozhanshchina who lived through their own stages and plows, it was necessary to break, to make obedient and disadvantaged. There was insufficient to destroy Zaporizhzhya Sich Cossacks take away their land because Catherine was initiated settlement "draws" land Ukrainian steppe. So there are many foreign businessmen and immigrants from all over Europe, but the biggest advantage in the distribution of land was given to former officers of the tsarist army, holders of great ideas and absolutely alien in nature, local people. Even the protection of these lands, which for centuries were the Cossack guard was entrusted Serbian regiments of the royal army. Mass closed Cossack schools remain Ukrainian education. On the initiative of the same queen Catherine, Galicia, Holm, Podlasie, Bukovina passes into the hands of the Austro-Hungarian Empire, in exchange for recognition of the rights of the Russian Empire in the Crimea. It takes almost 100 years until these lands there are national centers, the first such cell is originated in Przemysl, which now belongs to Poland. Such historical distress drove together from all Ukrainian lands. These different. So similar. If the Ukrainian 19th century in the Austro-Hungarian major center of Ukrainian life had its own Greek Catholic Church, for Ukraine, occupied by the Russian Empire, even the church was a source of identity, because it was non-Ukrainian. On the eve of the First World War in the north of modern Donetsk region are gaining popularity Ukrainian movement, especially in the Bakhmut (now Artemovsk). Hence the famous family Shapovalov, two colonels UNR army and Artem Nikolai Shapovalov, one of the leaders of Ukrainian emigration, a prominent sociologist Nikita Shapoval. At this time in the lands under Austro-Hungarian Empire only appear the first shoots of public thinking begins to develop cultural and political life. But both Empire already preparing for war, in which Ukrainian bayonets turn against each other. Ukrainian revolution and the proclamation of independence on the Fourth Universal of Ukraine, the declaration of Unification, and after another occupation, followed by another section after Ukraine between Poland and communist Russia. Among place names Polish-Ukrainian border can not ignore the small village Liskowate (Liskovate). Polish information about this area is quite meager, the only thing that can be seen in photographs of the village - is an old Greek Catholic wooden church Birth of Mary Immaculate, which was built in 1832 by John Cancer and Basil Tymchakom. This area Beskid until the second half of the 20th century was inhabited Ukrainian population, which professed the Greek Catholic faith and for centuries lived on this earth. Now, that there lived Ukrainian can tell unless preserved inscriptions on Ukrainian church bells that were left in the old churches and the old stories of people who remember the days when the land belonged lemma