Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядем укупочці тут під калиною –
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею
Стелиться полем туман.
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить:
Ген на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Небо незміряне всипане зорями,
Що то за Божа краса!
Перлами ясними попід тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло – ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Nich yak mіsyachna , Zorian , clear !
It can be seen Hoch Golko zbiray .
Viydi , Cohanim , Pracuj zmorena ,
Hoch on hvilinochku in hay .
Ukupochtsі sit here pid Kalina -
I ² over pans pan !
Look , my ribonko - srіbnoyu Hvilya
Travel along a field of fog.
Guy charіvny , nіbi Promen vsipany ,
Zagadavsya Chi , chi sleeps :
Gene on strunkіy that visokіy osichinі
Leaves pestlivo tremtit .
Sky nezmіryane vsipane dawns ,
Scho is for the Almighty beauty !
Pearls yasnimi popіd poplars
Graє kraplista dew.
Ty not lyakaysya scho nіzhenki bosії
Vmochish in cold dew :
I tell you , vіrnaya , right up hatinonki
Himself in the hands of odnesu .
Ty not lyakaysya scho zmerznesh , lebedonko ,
Heat - vіtru ni , ni hmar ...
I prigornu you to svogo serdenka ,
A vono stick, yak fever.
