Текст песни Арсен Мірзоян - Бувай, малий

Ще не сталося – я вже ненавиджу
Неможливі секунди розлучення.
Проводжаючим, як завжди, байдуже
Їхні розклади, їхні сполучення.
У цю мить не хвилюють обмеження,
Ні кар’єра, ні ціни на нафту.
Є останні секунди розлучення,
В неможливості в серці втримати правду.
Не питай мене ніколи, хто я.
Коли мене не стане, відповідь прийде сама.
Язик, повір мені, шалена зброя –
Вбиває все, лишає лиш слова.

Приспів:
Бувай, малий, тримай фасон,
Не плач – заллєш перон.
Бувай, малий, назавжди мій,
Доросла справжність мокрих вій.
Бувай, малий, молю, пусти!
Не плач, бо важко йти.
Бувай, малий, назавжди мій,
І я назавжди твій.

А тепер помнож цю історію,
Прості цифри – урок математики,
На купе, на вагони, на колії,
На вокзали, авто, човни, літаки.
І плюс ті, що колись повірили
Свому серцю і алим парусам.
Знаєш, заздрить кому сама любов? –
З позначкою "діти Ікаруса".

Приспів

Вже не тішу я себе, ще молодий,
Вже мною можна забивати цвяхи.
Я не помітив навіть сам, як став черствий,
Невдовзі рознесуть у небо птахи.
Я іноді так хочу справжню зиму хоч на день,
Хочу бути снігом – день і я розтану...
На жаль, ніколи не дізнатися хто я,
Бо відповідь прийде, коли мене не стане.

Приспів

It hasn't happened yet - I already hate it
Seconds of divorce are impossible.
The conductor, as always, is indifferent
Their schedules, their connections.
There are no restrictions at this moment,
Neither career nor oil prices.
There are last seconds of divorce,
It is impossible to hold the truth in the heart.
Don't ever ask me who I am.
When I'm gone, the answer will come on my own.
Tongue, believe me, crazy weapon -
Killing everything, leaving nothing but words.

Refrain:
Goodbye, kid, keep the style,
Don't cry - you fill the platform.
Come on, baby, mine forever,
The authenticity of wet eyelashes has grown.
Come on, baby, please let it go!
Don't cry because it's hard to go.
Come on, baby, mine forever,
And I'm yours forever.

Now multiply this story,
Simple numbers are a math lesson,
On the coupe, on the wagons, on the tracks,
Railways, cars, boats, planes.
And plus those who once believed
With my heart and scarlet sails.
You know, the envy of whom love itself? -
Marked "children of Icarus".

Refrain

I am no longer comforting myself, still young,
Already I can hammer nails.
I didn't even notice how callous I became,
Soon the birds will be blown to the sky.
Sometimes I so want a real winter at least for the day,
I want to be snow - day and I will melt ...
Unfortunately, you never know who I am,
Because the answer will come when I am gone.

Refrain