Ти кожну ніч бачиш в вікно,
останній трамвай у ДЕПО,
малюнками вмерзлими в скло
зустрічатиме він твої сни.
І той, хто сидить за кермом
він бачить тебе у вікно,
він кожну ніч їде в ДЕПО
і привозить тобі твої сни.
"Я кохаю тебе" - хтось надряпав на склі, для тебе привіз ці слова не тобі.
"Я кохаю тебе" - хтось надряпав на склі, для тебе првіз ці слова не зрозумілі...
І кожну ніч напис той є,
І кожну ніч спать не дає,
І кожен раз серце стає,
І вже досить тепла вода.
І гуркіт колес раптом стих,
на зустріч серенам "швидких",
ніхто тоді знати не міг чому зупинився трамвай.
Останні трамвай за вікном,
що кожну ніч їде в ДЕПО,
чекає на тебе і плаче і пише це знов!
"Я кохаю тебе" - хтось надряпав на склі, для тебе привіз ці слова не тобі.
"Я кохаю тебе" - хтось надряпав на склі, для тебе првіз ці слова не зрозумілі.
Ты каждую ночь видишь в окно,
последний трамвай в депо,
рисунками вмерзшими в стекло
встречать он твои сны.
И тот, кто сидит за рулем
он видит тебя в окно,
он каждую ночь едет в депо
и привозит тебе твои сны.
"Я люблю тебя" - кто нацарапал на стекле, для тебя привез эти слова не тебе.
"Я люблю тебя" - кто нацарапал на стекле, для тебя првиз эти слова не понятны ...
И каждую ночь надпись то есть,
И каждую ночь спать не дает,
И каждый раз сердце становится,
И уже достаточно теплая вода.
И грохот колес вдруг стих,
на встречу Серена "скорых",
никто тогда знать не мог почему остановился трамвай.
Последние трамвай за окном,
что каждую ночь едет в депо,
ждет тебя и плачет и пишет это снова!
"Я люблю тебя" - кто нацарапал на стекле, для тебя привез эти слова не тебе.
"Я люблю тебя" - кто нацарапал на стекле, для тебя првиз эти слова не ясны.
