Іноді здається, що межа
І ти вже за, не перед нею
І смикаєш ситему кореневу
Наляканий замежжям не на жарт
І досить міцно вже тримаю ґрунт
Але ж земля не все зайняла з твого тіла
В гнізді у кроні склавши міцно крила
Птахи твої не знають інших рук
Лети, навіть якщо у низ
Лети, не смій ховати погляд
Лети, і до останнього дивись
Не бійсь, це ж ти, це твій останній спогад
І клятий горизонт відпустить вверх
І знову, наче лиш тобі, одне світило
Нутро завмерше, тихе й обгоріле
З нуля вкладе межу не на тепер
І досить міцно вже тримаю ґрунт
Але ж земля не все зайняла з твого тіла
В гнізді у кроні склавши міцно крила
Птахи твої не знають інших рук
Лети, навіть якщо у низ
Лети, не смій ховати погляд
Лети, і до останнього дивись
Не бійсь, це ж ти, це твій останній спогад
Иногда кажется, что предел
И вы уже за, а не перед ней
И вы притягиваете к корню
Напугана
И я достаточно прочно держу почву
Но земля не все взята из вашего тела
В гнезде в короне, сложив крылья
Ваши птицы не знают других рук
Летать, даже если внизу
Лети, не смей спрятать свой взгляд
Лечь и посмотри на последний
Не драться, это ты, это твои последние воспоминания
И чертов
И снова, как будто для вас, одно свечение
Голод заморожен, тихий и сгорел
С нуля будет нанести предел сейчас
И я достаточно прочно держу почву
Но земля не все взята из вашего тела
В гнезде в короне, сложив крылья
Ваши птицы не знают других рук
Летать, даже если внизу
Лети, не смей спрятать свой взгляд
Лечь и посмотри на последний
Не драться, это ты, это твои последние воспоминания
