Часом буває так що хочеш почути
Речі яких ніколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати
Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нi звiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi
А їхнi очi твоїм говорять...
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Часом буває так що в магазинi
Ти хочеш крикнути "Ну в чому я винна"
Тебе окидають розумiючим оком
I дуже болить хоча й ненароком
I ти ростеш, старiєш, вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш
Спи собі сама
Коли біля тебе мене нема
Спи собi сама.....
Важкий тягар звичайних слів,
Зачинені двері на замок.
Ні,то не сльози по очах,
Годинник каже ви пісок
Ні двері,ні нове ім"я
Від правди не втікав ніхто
Я бачу в дзеркалі себе,
Ти бачиш бите скло
Sometimes it happens that you want to hear
Things you would never know
And he pulls your hand to that place
Where do you think it would be better not to have eyes
You look at the faucet and the water in the kitchen
And the truth does not come out of nowhere
And acquaintances look you in the eyes
And their eyes speak to you ...
Sleep yourself
When I'm not with you
Sometimes it happens in the store
You want to shout "Well, what am I guilty of"
You are cast with an understanding eye
And it hurts a lot, albeit unintentionally
And you grow, grow old, die
And you don't know that truth
You are afraid of her and run away from her
And in your walls you fall asleep alone
Sleep yourself
When I'm not with you
Sleep to yourself .....
The heavy burden of ordinary words,
The door is locked.
No, it's not tears in my eyes,
The clock says you are sand
Neither the door nor the new name
No one escaped the truth
I see myself in the mirror,
You see broken glass
