Поміж верстатів масло жовтими калюжами
І супорта поїли направляючих
Цей Д-500 ніколи звісно не одужає
Нове тисячоліття не було вражаючим
Усі безглузді заходи колись проваряться
І він зупиниться і поглине мартен
Людина не залізо тобто не ламається
Але ніколи так не проживе
ПРИСПІВ:
Без відпусток і без вихідних
Без перерви на обід
Просто так для всіх
Під пекучим сонцем
І підталий сніг
Скільки б ти так зміг
Просто так для всіх
Відпусти мене
Припини слова
Придивись
Навколо те, чого не чекав
Всі мої пісні, всі, шо я писав
Я не тим живу
Ніхто мені не сказав
Шпарини зморшками поміж колон
Є трохи сили ше єднати береги
Ніхто не привертав любов твоїх долонь
Ти просто так їх любиш, просто так їх любиш
Сторіччя босими ногами у воді і втома
Якби хотів руками ванти розірвав
Але у кожну мить когось несе ж додому
Там не пробачать фразі «я не знав»
Between the machines the oil is yellow puddles
And the calories ate the guides
This D-500 is never a cure
The new millennium has not been spectacular
All meaningless activities will ever break through
And he will stop and swallow the marten
Man is not iron that is not broken
But it will never live like that
REFRAIN:
No vacations and no days off
Without a lunch break
Just so for everyone
Under the scorching sun
And the snow melted
How much could you do that
Just so for everyone
Let me go
Stop the words
Look at you
Around what I wasn't expecting
All my songs, everything I wrote
I do not live
Nobody told me
Wrinkles in between columns
There is little power to unite the shores
No one has drawn the love of your palms
You just love them so much, you just love them
For centuries, bare feet in water and fatigue
If he wanted the hands of the guy tore
But every moment someone brings home
They will not forgive the phrase "I did not know"
