Закриті двері, вікна,
Неспокій навкруги.
Я вимикаю світло
Бо близько вороги.
Подай же руку, милий,
Сядем разом ти і я –
Ти не навчився жити,
Я не дала життя…
Я, певно, марю, друже –
Туга диктує страх.
Ти – сильний, вірний, дужий.
А я – лиш тінь і прах…
Що буде далі, милий?
Як покличуть, чи підеш?
Туди, де дим і морок,
Пітьма не знає меж…
Я не полишу дому,
І в спалахах вогню
Брат вже не брат, а ворог.
І я помщусь йому.
Як жити далі, милий?
Пекло, попіл, кров і гній!
Мені бракує мови…
Ніхто не виграв бій!..
Closed doors, windows,
Anxiety around.
I turn off the light
Because it's near enemies.
Give your hand, sweetie,
We'll sit down together and I -
You didn't learn to live,
I didn't give my life ...
I probably dream, my friend -
Anger dictates fear.
You are strong, faithful, strong.
And I am only a shadow and dust…
What's next, sweetie?
What will they call you, will you go?
Where there is smoke and gloom,
Darkness knows no bounds…
I don't leave home,
And in flashes of fire
The brother is no longer a brother but an enemy.
And I avenge him.
How to live on, dear?
Hell, ashes, blood and pus!
I'm missing languages ...
Nobody won the fight! ..
