Текст песни Айлес - По кайфу

Не вмію класно скласти навіть пару літер.
В області рими, власне, я паралітик.
Кажуть, в репі я невчасний, як з рота пара літом.
Але все одно, мене до цього тягне, як магнітом.
Я би міг на біт валити текст про те, які ми тут круті.
Я би міг залити всю мережу соплями, та не Bahh Tee.
Я би міг як ті, шо пишуть треки лиш завдяки наркоті.
Мати кліпи з кучою понтів я би міг, та не хотів.
Бо простоті завжди я віддавав пріорітети.
Я не мав своєї флейви, я не маю свого гетто.
І в моїх куплетах ти ніколи не почуєш бруду.
Забираю лишнє брутто, залишаю нетто.
Не той стиль, не той формат, не так як ти просив я замісив.
Ти не викупив посил, син? Під критика не коси.
Знай, будуть вірні пси, яким по кайфу моя музика.
Бо ці рядки летять з душі, а не на заказ.

Казали: Юра, не влізай, ти не складеш мозаїку,
достойним зали залиши, ти ж по житті прозаїк.
Та третій рік вже тут і не збираюсь міняти маршрут.
Я безнадійно падав, реп моїм став парашутом.

І шо би ти там не казав, все як і три роки назад.
Пишу, як і писав. В душі той же азарт.
І не вартий я був гроша на старті. Випала карта,
піддався фарту. Плани тепер, як в Бонапарта.
Партія не завершена, тільки початок.
Тут буду качати, певно був під 2рас'а зачатий.
Айлес запливає в вуха, як корабель у порт.
Я продавець, ти покупець. Продам продукт вищого сорту.
Себе відкрив для себе, вийшов з тіні, пам'ятаєш?
Починав свій шлях один, як полі колос. І знаєш
я тут часто падав, та ніколи не втрачав надії.
Буду йти вперед, навіть якщо це пусті мрії.
Я ж без музики - це як без Кіпєлова Арія,
без солдатів армія, без Аслана Нарнія.
Мій найбільший кайф в житті, коли капа на біті.
Повір, ніколи кращих не знав я відчуттів.

Казали: Юра, не влізай, ти не складеш мозаїку,
достойним зали залиши, ти ж по житті прозаїк.
Та третій рік вже тут і не збираюсь міняти маршрут.
Я безнадійно падав, реп моїм став парашутом.

Я не могу охладить даже пару букв.
В области рифмы, на самом деле, я паралитический.
Говорят, что в рэпе я не своевременен, как пара летом.
Но все же я привлечен к этому как магнит.
Я мог бы немного узнать о том, что мы здесь классно.
Я мог бы вылить всю сеть сопливом, но не бахх.
Я мог бы, как те, кто пишет треки только благодаря наркотикам.
Я мог бы иметь клип с кустарником, но я не хотел.
Потому что простота я всегда давал приоритет.
У меня не было полета, у меня нет гетто.
И в моем стихе вы никогда не услышите грязь.
Я убираю дополнительную брутто, оставляю сеть.
Не стиль, а не формат, не как вы спросили.
Разве ты не купил сообщение, сын? Критика - это не оплетка.
Знайте, будут верные собаки, которые будут моей музыкой по моей музыке.
Потому что эти строки летают из души, а не до порядка.

Сказал: Юра, не входи, ты не сделаешь мозаику,
Оставь зал достойным, ты писатель прозы.
Но третий год уже здесь, и я не собираюсь менять маршрут.
Я безнадежно упал, мой рэп стал парашютом.

И то, что вы бы не сказали там, как три года назад.
Я пишу, как я писал. В душе такое же волнение.
И я не стоил денег в начале. Карта упала,
Он скончался. Планы теперь как Бонапарт.
Партия не завершена, только начало.
Я буду качаться здесь, вероятно, менее 2 человек зачат.
Айлс плавает в ее ушах, как корабль в порту.
Я продавец, ты покупатель. Я продам продукт самого высокого уровня.
Он обнаружил себя, вышел из тени, помните?
Одним из способов был один, как поле Спайка. И ты знаешь
Я часто упал сюда, но никогда не терял надежды.
Я пойду вперед, даже если это пустые сны.
Я без музыки - это как без Кипелова Арии,
Без солдат, армия, без Аслана Нарнии.
Мой величайший мед в жизни, когда накидка немного.
Поверьте мне, я никогда не знал чувств.

Сказал: Юра, не входи, ты не сделаешь мозаику,
Оставь зал достойным, ты писатель прозы.
Но третий год уже здесь, и я не собираюсь менять маршрут.
Я безнадежно упал, мой рэп стал парашютом.