вирок ночі сніг на моїх плечах
в дошці заржавів недобитий цвях
я народжений не для цих розваг
силою руки розбиваю страх
не бери мене не моя стіна
під тобою я пропадаю в снах
дай розплющу око хоч одне
і впадеш униз не бери мене
заманив мене промінь вікон твій
років 200 я гнав як буревій
а тепер виходжу в білий світ
і стираю кожен твій слід
не бери мене не моя стіна
під тобою я пропадаю в снах
дай розплющу око хоч одне
і впадеш униз не бери мене
приговор ночи снег на моих плечах
в доске заржавел недобитый гвоздь
я рожден не для этих развлечений
силой руки разбиваю страх
не отними меня вся стена
под тобой я пропадаю в снах
дай открою глаза хоть один
и упадешь вниз не отними меня
заманил меня луч окон твой
лет 200 я гнал как ураган
а теперь выхожу в белый свет
и стираю каждый твой след
не отними меня вся стена
под тобой я пропадаю в снах
дай открою глаза хоть один
и упадешь вниз не отними меня