НЕ КЛИЧ МЕНЕ (слова - Юля Алейнікова, музика - Макс Братський)
Не клич мене. Не клич, благаю, знову.
Бо я прийду. Я знаю, що прийду.
Щоб вкотре привести тебе додому,
себе налити в душу цю пусту.
Не клич мене, в мені немає сили
Сказати "ні" чи гратися в байдужість,
Ти йдеш і повертаєшся красиво,
І це мене ламає, трощить, душить.
ПРИСПІВ:
Ти будеш щасливий. А я буду тихим свідком,
Поки ти в мені не згаснув і не дотлів...
Жаль, що взаємність бува не так вже й рідко,
Тільки при повній відсутності почуттів.
Не клич мене, моя найбільша слабкість,
Я приповзу як твій покірний звір,
Я звикла вже до тебе повертатись,
Патологічно вірю я, тобі повір.
Не клич мене. Не замикай це коло.
Одвічний цикл, розлука – марна зустріч
Здається, не лишилося живого
для тебе місця в цьому серці, чуєш?
Не называйте меня (слова - Юля Алейникова, музыка - Макс Братский)
Не зови меня. Не зови, умоляю, снова.
Я приду. Я знаю, что приду.
Чтобы в очередной раз привести тебя домой,
себя налить в душу это пустое.
Не зови меня, во мне нет силы
Сказать "нет" или играть в безразличие,
Ты идешь и возвращаешься красиво,
И это меня ломает, крушит, душит.
ПРИПЕВ:
Ты будешь счастлив. А я буду тихим свидетелем,
Пока во мне не угас и не дотла ...
Жаль, что взаимность бывает не так уж и редко,
Только при полном отсутствии чувств.
Не зови меня, моя самая большая слабость,
Я приползу как твой покорный зверь,
Я привыкла уже к тебе возвращаться,
Патологически верю я тебе поверь.
Не зови меня. Не запирают этот круг.
Извечный цикл, разлука - пустая встреча
Кажется, не осталось живого
ли тебе в этом сердце, слышишь?
