Знову осінь зустрічає зиму
І нехай в душі моїй печаль
Я на зустріч їй казково лину
А осінь відлітає вдаль
Відносить ії собою роки наші
Батькам тільки лишає сивину
Ми не помітно робимося старші
Хоч пізнаєм життя істину.
П-в
Лебеді у вирій знов летять
І з ними мої літа відлітають
Мої батьки під хатою сидять
І з сумом своїх діток виглядають
Зима їм сивину сипле на скроні
Старіють дуже швидко на очах
І ненароком капне на долоні
Із маминих очей сльоза.
Ми дуже-дуже часто забуваєм
Подякувати їм за все
Але настане час і ми згадаєм
Та може бути пізно вже
А скільки вони нам всього зробили
А скільки є недоспаних ночей
Що завинили ми не розуміли
А в них котились сльози з очей
П-в
Autumn meets winter again
And let my soul be sad
I met her fabulously
And autumn flies away
Takes it with us our years
It only leaves the parents gray
We are not noticeably getting older
Although we know the truth of life.
P-v
Swans in the vortex fly again
And with them my summers fly away
My parents are sitting under the house
And with the sadness of their children look
Winter pours gray on their temples
They age very quickly in the eyes
And inadvertently drips on the palm
A tear from my mother's eyes.
We very, very often forget
Thank them for everything
But the time will come and we will remember
And it may be too late
And how much they did to us
And how many sleepless nights there are
We did not understand what we were guilty of
And tears rolled down their cheeks
P-v
