Хто шукає слід похованих міст,
Хтось чекає з неба вогонь.
А хтось розтопив каменю лід
У полоні твоїх долонь..
У полоні твоїх долонь..
Полем по землі стелиться дим,
А за полем небо одне.
Поки ще живі, йдемо туди,
А за нами сонце пливе..
А за нами сонце пливе..
Мудрий написав, що по весні
Стане все не ясне, мов сон.
Але не згадав, не розповів,
Чи ми прокинемось знов..
Чи ми прокинемось знов..
Кто ищет похоронные города,
Кто-то ждет небесного огня.
И кто-то тает каменный лед
В плену ваших ладоней ..
В плену ваших ладоней ..
Поле на земле потоки дыма,
И небо одно.
Пока все еще жив, иди туда,
И мы плавать на солнце ..
И мы плавать на солнце ..
Мудрый писал, что весной
Все будет не ясно, как сон.
Но не упомянул, не сказал,
Мы просыпаемся снова ...
Мы просыпаемся снова ...
