Над Колискою
Спи, мій малесенький, спи, мій синок...
Я розкажу тобі безліч казок!
Нащо ж ти віченьки знову розкрив?!
Спи, моя пташко, то вітер завив.
Стогне і виє уже він давно,
Б’ється і стука в наше вікно...
Геть, розбишако, в далекі степи!..
Спи, моя ластівко, солодко спи!
Ось уже й вітер зовсім занімів...
Мабуть, заснуть під намет полетів...
Холодно зараз в лісах і лугах, —
Все потонуло в глибоких снігах.
Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять,
Затишок хочуть собі відшукать.
Ось вони вгледіли, — кущик стоїть, —
Годі! Давно вже лисичка там спить.
Кинулись знову кудись на грядки, —
Ой, там ночують сьогодні вовки.
Краще ви в поле біжіть, за лісок...
Знайдете там ви соломки стіжок, —
Глибше забийтесь, зарийтесь в снопки,
Щоб не знайшли вас голодні вовки...
Спи ж, мій малесенький, годі гулять...
Зайчики білі давно уже сплять.
(Олександр Олесь)
над Колыбелью
Спи, мой маленький, спи, мой сынок ...
Я расскажу тебе множество сказок!
Зачем же ты оченьки снова раскрыл ?!
Спи, моя птичка, то ветер завыл.
Стонет и воет уже он давно,
Бьется и стучит в наше окно ...
Вон, разбойник, в далекие степи! ..
Спи, моя ласточка, сладко спи!
Вот уж ветер совсем онемел ...
Пожалуй, заснуть под палатку полетел ...
Холодно сейчас в лесах и лугах, -
Все утонуло в глубоких снегах.
Бегают зайчики, мерзнут, дрожат,
Уют хотят себе видшукать.
Вот они увидели, - кустик стоит, -
Только! Давно уже лисичка там спит.
Бросились снова куда-то на грядки, -
Ой, там ночуют сегодня волки.
Лучше вы в поле бегите за лесок ...
Найдете там вы соломки стог, -
Глубже забийтесь, зарийтесь в Снопков,
Чтобы не нашли вас голодные волки ...
Спи, мой маленький, только гулять ...
Зайчики белые давно уже спят.
(Александр Олесь)
