Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.
Сіли до вечері мати з діточками,
Замість мали вечеряти та й облилися сльозами.
Мати гірко плаче, а діти питають:
– Мамо, мамо, де наш тато, чом не вечеряють?
– Тато на чужині, в далекім Сибіру,
Споминають Святий вечір в нашій славній Україні.
Споминають Святий вечір і усю родину,
Батька, матір, жінку й діти, й нашу неньку Україну.
Сумний Святий вечір в сорок шестім році:
По всій нашій Україні плач на кожнім кроці.
A sad holy evening in the forty-sixth year:
Throughout our Ukraine weeping at every turn.
They sat down to dinner with their kids,
Instead they had supper and tears.
The mother cries bitterly and the children ask:
- Mom, Mom, where's our dad, why not have dinner?
- Dad in a foreign country, far away in Siberia,
They remember the Holy Evening in our glorious Ukraine.
Remember the Holy Evening and the whole family,
Father, mother, wife and children, and our nanny Ukraine.
A sad holy evening in the forty-sixth year:
Throughout our Ukraine weeping at every turn.
