Навою у снах вона лине
А в очах страх птах
Лови ув імлі вона є
Але і ні є
Сивіє в’є
Тьмяною сльозою зволожує
Вона є
Вона знов і знов ії рухи
Наче кров знов і знову
Вона є у снах зниклою
А на устах є
Линучи навою
Обіймами болю
То лиш сміх її
Вона лине вона є але і ні
Але і є вона знову
Вона є вона у снах знову
Ії рухи наче кров вона знов
Вона лине вона є але і ні
Але і є вона знову
І наче птах віє очима сивими її.
Накидки в снах она несется
А в глазах страх птица
Лови заключенных темноте она
Но и не есть
седеют вьет
Тусклой слезой увлажняет
Она есть
Она вновь и вновь ии движения
Как кровь снова и снова
Она является во снах пропавшей
А на устах есть
устремляясь накидки
объятиями боли
То лишь смех ее
Она несется она есть но и ни
Но и есть она снова
Она является она во сне снова
Ее движения как кровь она вновь
Она несется она есть но и ни
Но и есть она снова
И как птица веет глазами седыми ее .