Прокидайся, земле моя,
Зігрівають руки Христа твої ниви!
Алілуйя!
Йде він травами степовими
Оросивши іх сльозами золотими.
Алілуйя!
Сходить сонце над водою,
Над рікою золотою.
Ії потоки рясні
Омиватимуть знов
Спраглі людськи уста –
Воля Христа!
Сходить день на поснулі поля,
Тьмяніє зелена зоря.
Вона плаче –
То остання з ії ночей.
Старі руки в Бога молодого,
Крізь пробиті долоні його
Я побачу відзеркалення власних очей.
Сходить сонце над водою,
Над рікою золотою.
Ії потоки рясні
Змиватимуть знов
Пролиту кров.
"З Ісусом!" – промовляють уста.
Великого поста
Я з Ісусом.
То є воля Христа.
Сила Божа промайнула
Божі іскри щедро сипанула
В мої вікна.
Алілуя!
Але іскра одна надто заіскрила,
Зажевріла з неї ватра та й згоріла
Моя хата.
Така доля моя.
Просыпайся, земля моя,
Согревают руки Христа твои поля!
Аллилуйя!
Идет он травами степными
Оросившы их слезами золотыми.
Аллилуйя!
Восходит солнце над водой,
Над рекой золотой.
Ее потоки обильные
омывать вновь
Жаждущие человечески уста -
Воля Христа
Восходит день на заснувшие поля,
Тускнеет зеленая звезда.
Она плачет -
То последняя из ии ночей.
Старые руки в Бога молодого,
Сквозь пробитые ладони его
Я увижу отражение собственных глаз.
Восходит солнце над водой,
Над рекой золотой.
Ее потоки обильные
смывать снова
Пролитую кровь.
"С Иисусом" - говорят уста.
большого поста
Я с Иисусом.
Есть воля Христа.
Сила Божья промелькнула
Божьи искры щедро сипанула
В мои окна.
Аллилуйя!
Но искра одна слишком заискрило,
Загорелась из нее костер и сгорела
Мой дом.
Такая судьба моя.
