Текст песни Контур - Розчарування

Напевно кожен зараз скаже що він знає любов,
як серце палає,і як закипає кров.
А,насправді ніхто ще цего не відчував,
але дехто каже що він вже відігнав.
Що йому любов - це не проблема,
але знай,це як частка контура неба,
Вона ніколи не згасне як зірка в небі,
вона в тобі,і не чекай лавину яка піде по тобі.
Повір я знаю що це таке,плакав чекав,
СТОП - я не знав.
Моя голова помирала як удав,
але я встав сказав СТОП і вперед пішов.
А йшов я довго,і не звертав з шляху,
Всі мене забудуть,я думав помру
Але ні,я собі сказав що я дойду.
Я найшов свою дорогу і по ній іду.
А де ж ця правда,де справедливість,
де мої надії, а де любимість.
Немов щасливий по свому житті іду,
не попаде зуб на зуб пишу поки живу!!!.
Я привик у негативному,бачити позитивне,
Хоч це тяжко знаю,та у мене вийшло
Поміж болю і таким же,розчаруванням
Я привик бачити, крихітне слово: любов.
І нехай ми лишились двоє поміж дружби і
думок
Та в голові лишився,ще один великий толк
Проміняти який,я незможу ніколи.
Заради тебе проїду екватор по колу
Ось чому,негатив для мене радісний.
Бувало болісно, алкоголь виїдав усе до
кінця,а любов гріла до безмеж і цього болісного життя

ПРИСПІВ...................(2 РАЗА)

Як важко знати що вона не любить,
Як важко знати що їй не потрібен
Як важко знати що і не полюбить
От так і живем - Любить не Любить!

Наверное каждый сейчас скажет что он знает любовь,
как сердце пылает, и как закипает кровь.
А на самом деле никто еще цего не испытывал,
но некоторые говорят что он уже отогнал.
Что ему любовь - это не проблема,
но знай, это как доля контура неба,
Она никогда не угаснет как звезда в небе,
она в тебе, и не жди лавину которая пойдет по тебе.
Поверь я знаю что это такое, плакал ждал,
СТОП - я не знал.
Моя голова умирала как удав,
но я встал сказал СТОП и вперед ушел.
А шел я долго, и не сворачивал с пути,
Все меня забудут, я думал умру
Но нет, я себе сказал, что я дойду.
Я нашел свой путь и по ней иду.
А где же эта правда, где справедливость,
где мои надежды, а где любимисть.
Как счастлив по своему жизни иду,
не попадет зуб на зуб пишу пока живу !!!.
Я привык в негативном, видеть положительное,
Хотя это тяжело знаю, и у меня получилось
Между боли и таким же, разочарованием
Я привык видеть, крошечное слово: любовь.
И пусть мы остались двое между дружбы и
мыслей
И в голове остался, еще один большой толк
Променять который, я не смогу никогда.
Ради тебя проеду экватор по кругу
Вот почему, негатив для меня радостный.
Бывало болезненно, алкоголь выедал все к
конца, а любовь грела к безмеж и этого мучительного жизни

ПРИПЕВ ................... (2 РАЗА)

Как трудно знать что она не любит,
Как трудно знать что ей не нужен
Как трудно знать что и не полюбит
Вот так и живем - Любит не любит!