а десь на споді пам`яті
у будинку з вікнами в літо
скальпелем першопочатку
розрізалась пуповина
простирадла болем пом`яті
мамина спроба радіти
моя спроба кричати
батькова - мати сина
...а надворі зорі, як сніг у грудні
і як молитва, батькова порада,
будь людяним, синку, і вийдеш в люди
(неправда/правда)
а далі підгузки випрані
(немовлятам завжди сниться море)
і світ виростав на всі боки
від дотику очей-пальців
здатність пам`яті - стирати вибране -
іноді й там, де було добре -
ранок... батьки... мої перші кроки,
на стінах тіні старих акацій...
а світ, як циганське весілля -
у бубони гупав густо,
перевчав "либу" на "рибу"
витирав ніс у рукав
на небі повня висіла
немов підгнила капуста
і півень горлав до хрипу,
що жити вже час настав...
...а по зарубках зір, де трава по груди
повз вовчі лігва і левині прайди
потаємною стежкою виходять в люди
(неправда/правда)
а где-то на дне памяти
в доме с окнами в лето
скальпелем истока
розризалась пуповина
простыни болью помят
мамина попытка радоваться
моя попытка кричать
отца - мать сына
... а на улице звезды, как снег в декабре
и как молитва, отца совет,
любой человечным, сынок, и выйдешь в люди
(Ложь / правда)
а дальше подгузники выстиранные
(Младенцам всегда снится море)
и мир рос во все стороны
от прикосновения глаз-пальцев
способность памяти - стирать избранное -
иногда и там, где было хорошо -
утро ... родители ... мои первые шаги,
на стенах тени старых акаций ...
а мир, как цыганскую свадьбу -
в бубны стучал рядом,
перевчав "лыбу" на "рыбу"
вытирал нос в рукав
на небе полнолуние висела
как подгнившая капуста
и петух кричал до хрипоты,
что жить уже время пришло ...
... а по зарубках зрение, где трава по грудь
мимо волчьи логова и львиные прайды
потайной тропой выходят в люди
(Ложь / правда)
