Вона світити ще могла,
Та більш світити не схотіла,-
Ураз всю міць свою взяла,
Всю ніч осяяла і - стліла...
Вона так прагнула в слові жить...
І слів не знала, в які себе влить...
Погасла іскронька мала,
Рожевим сяйвом більш не ллється...
І шкода сяйва і тепла,
І ніч темнішою здається...
Вона так прагнула в слові жить...
І слів не знала, в які себе влить...
Приспів:
Скільки срібних мрій літає!
Слів людських для них немає.
Мрії прагнуть в слові жить,
Та в які слова їх влить? (весь куплет - 2)
Погасла іскронька мала,
Рожевим сяйвом більш не ллється...
І шкода сяйва і тепла,
І ніч темнішою здається...
Так часом весь в огні горить,
Стражда закоханий до краю
І слів не зна, в які б він влить
Зумів любов свою безкраю...
Вона ж чекає і мовчить,
Вона так прагнула в слові жить
І слів не знала, в які себе влить...
Слова:
Олександр Олесь
Музика:
Леся Герасимчук
Она могла светить,
И больше сияния не хотелось,-
Я взял всю власть ее всех,
Всю ночь сияла и - застрял ...
Она так жаждала слова жизни ...
И слова не знали, что сама будет ...
Искра искры маленькая,
Розовое сияние больше не заливает ...
И извините за сияние и тепло,
И ночь кажется темнее ...
Она так жаждала слова жизни ...
И слова не знали, что сама будет ...
Припев:
Сколько серебряных снов летит!
Для них нет слов.
Мечты, как правило, живут в слове,
Но какие слова их делают? (Весь куплет - 2)
Искра искры маленькая,
Розовое сияние больше не заливает ...
И извините за сияние и тепло,
И ночь кажется темнее ...
Так что иногда все в огне горит,
Церковь влюблена в край
И слова не знают, что это будет в
Я смог полюбить свой бесконечный ...
Она ждет и молчит,
Она так жаждала, чтобы ни слова жили
И слова не знали, что сама будет ...
Слова:
Александр Олс
Музыка:
Леся Герасимчук
